Статьи по меткам ‘державна влада’

Правила проведення тендеру

Декабрь 28th, 2011

Практика проведення тендерів поступово стає в Україні загальноприйнятою навіть для підприємств недержавного сектора економіки. Можна виділити два основні мотиви прийняття їх керівниками рішення про організацію саме конкурсних торгів: корпоративна політика і цілком природне бажання відшукати найбільш прийнятний варіант поставок товарів, робіт або послуг. А оскільки правила проведення комерційних тендерів чинним законодавством не регламентуються, то на практиці найчастіше використовуються норми Закону «Про здійснення державних закупівель». Ну а для низки підприємств, які виступають в ролі розпорядників державних коштів, такі норми і зовсім є обов’язковими.

Розпочинається підготовка до будь-якого тендеру з визначення його предмета, обсягів закупівлі, строків проведення торгів і поставок, а також приблизного кола майбутніх учасників. Потім готується запрошення до участі, що у бізнес середовищі носить найменування «бриф». При проведенні державних тендерів його роль грає офіційне оголошення про майбутні торги, обов’язкове для публікації в спеціалізованому інформаційному бюлетені та на веб-порталі Міністерства економіки. Компанія-замовник завчасно розробляє також критерії оцінки очікуваних пропозицій і готує пакет тендерної документації, що містить необхідну для учасників інформацію, котра видається всім бажаючим, що подали відповідний запит.

Далі слідує збір заявок, які в призначений день розкриваються і оцінюються, щоб таким чином визначитися з виконавцем виставленого на торги контракту. Якщо ж мова йде про процедуру так званих двоступеневих торгів, що проводяться у разі потреби в попередніх переговорах або для уточнення характеристик предмета закупівлі, то на першому їх етапі, коло учасників, що подали попередні пропозиції, звужується до необхідного мінімуму. Потім вносять відповідні зміни до тендерної документації і чекають остаточних пропозицій, з числа яких і обирається найбільш економічно доцільна. Збігаються правила проведення та процедури попередньої кваліфікації, яка має своєю метою визначення можливостей потенційних учасників торгів та їх відповідність вимогам замовника. Після збору, розкриття та оцінки кваліфікаційних пропозицій торги проводяться за стандартним зразком.

У випадку ж придбання нескладних і недорогих товарів або послуг можна обмежитися проведенням процедури запиту цінових пропозицій, перемога в якій дістається учаснику, котрий запропонував мінімальну вартість контракту. При відсутності конкуренції у відповідному секторі ринку, при закупівлях на товарних біржах, у випадках банкрутства, за відсутності достатньої кількості учасників, що послужило причиною скасування відкритих торгів, і в деяких інших ситуаціях після попередніх переговорів проводиться процедура закупівлі в одного учасника.

Які тендери найпопулярніші в Україні

Ноябрь 22nd, 2011

Сьогодні багато представників вітчизняного бізнесу надають перевагу реалізовувати потенціал своїх компаній на ринку державного замовлення. У популярності держзакупівель немає нічого дивного, адже, окрім очевидної фінансової вигоди та гарантованого виконання зобов’язань за укладеним з самою державою (від імені якого і виступають організатори торгів) контракту, можна назвати ще масу переваг саме такого способу забезпечення портфеля замовлень для компанії будь-якого профілю та форми власності. В якості замовників держтендерів виступають державні підприємства, організації чи відомства, надійність яких сумнівів не викликає. Стаючи виконавцем їхніх замовлень, можна не тільки забезпечити собі відмінну рекламу, яка не вимагає додаткового вкладення коштів але і закласти фундамент подальшого плідного співробітництва. Останнє, до речі, стає набагато більш ймовірним із введенням, до нової редакції Закону Україну «Про здійснення державних закупівель», у практику держзакупівель поняття рамкового договору.

Привабливість фінансових умов доповнюється привабливістю перспектив працювати за грамотно складеним завданням, адже кожен замовник держтендера зобов’язаний дотримуватися певних правил при описі предмета закупівлі та розробці інших складових тендерної документації. Важливою являється й та обставина, що пошук відповідних конкурсних торгів полегшується максимальною відкритістю процесу організації держзакупівель, доступ до інформації про них вільний і безкоштовний. Кожен учасник торгів, до того ж, може брати найактивнішу участь на всіх етапах їх проведення, контролюючи виконання організатором тендеру вимог закону. Що ж стосується галузевого розподілу державних тендерів (а саме про них в більшості випадків йде мова, оскільки проведення комерційних заходів подібного типу законодавством не регламентується), то певні закономірності тут простежуються.

Найбільша кількість тендерів проводиться в галузі будівництва та ремонту, а також поставок будматеріалів. Далі йдуть конкурсні торги, предметом яких виступає різноманітне промислове обладнання або прилади, потім — торги з придбання різних товарів, робіт і послуг. Замикають трійку лідерів торги з приводу палива і продуктів нафтопереробки. Ненабагато відстає від них і категорія тендерів, що проводяться з метою закупівлі продуктів харчування чи іншої продукції харчової промисловості, а також тендери в галузі медицини. Якщо ж скласти своєрідний рейтинг найбільш активних замовників конкурсних торгів, то в першій десятці опиниться Міністерство оборони України, Міністерство охорони здоров’я, НАЕК «Енергоатом» разом зі своїми відокремленими підрозділами, «Нафтогаз Україна», «Укрзалізниця» і «Укрзалізничпостач».

Проведення торгів в Україні

Ноябрь 15th, 2011

закупівліЗгідно з чинним законодавством, усі державні закупівлі в Україні проводяться методом організації торгів, або конкурсних торгів. Саме таке формулювання пропонує Закон України «Про здійснення державних закупівель», який почав діяти з 2 жовтня 2011 року в новій редакції. Під його дію підпадають угоди, вартість предмета яких перевищує 100 тис. гривень для товарів і послуг, або 300 тис. гривень — для робіт. У ділових колах прийнято і інше найменування конкурсних торгів — тендери.

Підприємства, які створені органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, господарські товариства, статутний капітал яких більш ніж на 50% належить державі, комунальним структурам, вже згаданим підприємствам або господарським товариствам, повинні при організації торгів суворо дотримуватися вимог Закону. Крім того, таке підприємство або господарське товариство має на момент організації торгів або користуватися однією з податкових пільг, або бути звільненим від виплати заборгованості перед бюджетом та цільовими фондами (якщо з моменту звільнення минуло не більше року), або отримувати пряму або опосередковану бюджетну підтримку (знову-таки, якщо отримання відбулося не більше року тому).

Але при бажанні торги може організувати і будь-яка приватна компанія, дії якої, правда, не мають строгої регламентації з боку держави. Проте, як показує практика, більшість таких компаній тією чи іншою мірою вважає за краще користуватися нормами того ж закону. Є також ряд випадків, на які дія закону про здійснення держзакупівель не поширюється, вони перераховані в п. 3 ст.2. А особливості закупівлі таких товарів, робіт і послуг, як нафта і сирі нафтопродукти, електрична і теплова енергія, газ, поштовий зв’язок, підготовка спеціалістів за держзамовленням і т. д. (повний список наведено в п. 4 ст. 2) визначаються окремими законодавчими актами.

Державне регулювання та контроль у цій галузі покладено на Міністерство економічного розвитку і торгівлі України. Певні функції має і Державна казначейська служба, а також Розрахункова палата, Антимонопольний комітет, Державна фінінспекція. Що стосується громадського контролю, то він забезпечується шляхом вільного доступу всіх бажаючих до інформації про проведення державних закупівель.